Мова квітів

Наука, яка вивчає значення квітів називається “флоріографія”. Іншими словами, флоріографією ми займаємося щоразу, коли купуємо і даруємо квіти, або отримуємо їх і намагаємося зрозуміти, що би це могло означати. Квіти завжди щось означають: маючи дуже особисте значення або загальноприйнятий код, який вже став культурою. І зрозуміти їх значення набагато легше, коли до тебе вже хтось зробив цю карту умовностей. Щоб орієнтуватися у них можна користуватися кількома найбільш відомими схемами.

Родом з гарему

Винахідливі східні жінки, позбавлені спілкування вигадали метод утаємниченої комунікації між собою і назвали його “селам”. Не відкриваючи облич, вони не могли передати емоції мімікою, як часто це робимо ми у звичайній розмові, тому у квіткових меседжах була важлива кожна деталь: коли подарували квіти, як дарувальник тримав букет (у якій руці, чи догори суцвіттям, а чи навпаки), чи прикрасили букет листям, чи видалили шипи у троянди. Знання про селам потрапили до Європи у 1717-1727 роках завдяки людям, які цікавилися східною культурою, зокрема оттоманською: Обрі де ля Моттрею та леді Мері Уортлі Монтегю. Вони видали перші книги про селам, зміст котрих через століття став дуже відомим.

Вікторіанський стиль

Після невеликого забуття про селам згадали у світській формі, зокрема при англійському дворі. Наприклад, у часи королеви Вікторії (1837—1901 рр.) “квіткову” мову застосовували, щоб донести таємні почуття і симпатії тоді, коли сказати про них відверто було неможливо. Згадайте ж придворні пристрасті та інтриги, які були би просто неможливі без квіткових натяків. Майже у кожної фрейліни та камергера був словничок для тлумачення. У Парижі в 1818 році француженка Шарлотта Де Ла Тур видала книгу «Le Language des Fleurs», яка стала справжньою сенсацією. За нею, більше ніж через 60 років англійка Міс Карузерс, у 1879 році написала книгу «Flower Lore: The teaching of Flowers Historical, Legendary, Poetical and Symbolical», яка потім стала стандартом для квіткового символізму в США и Великобританії. Хоч книжок про це ставало все більше, вважається, що перші книги були найближчими до першоджерел, і саме вони стали бібліями флоріографії у Європі на всі подальші роки. Такі книги дали можливість тихого спілкування, квіти зберігали, носили з собою, наприклад, поклавши у носову хустинку.

Розтиражовані тлумачення троянд частково збігаються з вікторіанськими, та їх не порівняти з символікою, яка була невідома донині:

- наприклад, листя базиліку показує ненависть;

- кріп говорить про того, хто заслуговує усіляких похвал;

- дика жимолость означає непоследовність;

- ракитник є відмітною рисою задумливої краси. (Більше тут http://bit.ly/1GZU3f5)

Якщо чоловік хоче показати турботу, він може подарувати підсніжники з м’ятою за вікторіанським тлумаченням - це означає ніжність почуттів. Розкаятися за помилку - гілочки ожини.

Інший схід - інша символіка

Зовсім інша розмова, якщо ви даруватимете квіти китайцю або букет за китайською традицією. Наприклад, нарцис, який у нас вважається квіткою самозакоханості або егоїзму, а за вікторіанським - відновлення почуттів, у Китаї тлумачиться як весільна квітка або квітка для закоханих. А мак, який у європейців асоціюється з героями та вічним коханням, у китайців, як джерело опіуму, став символом зла та розпаду. Улюблена нами троянда, у Китаї відповідає за молодість, коли як гібіскус - за процвітання, а жовта чайна троянда - за перемогу, а також це квітка Пекіну, імператриця серед квітів.

За китайською традицією одні квіти уособлюють жіноче начало інь, як, наприклад, хризантема, а інші — чоловіче начало янь, як півонія.

Найбільше цінуються квіти сливи, які з’являються за китайським календарем найпершими, а саме у лютому. Їх тлумачення звучить як “та, що протистоїть снігу”.

Пивонія - вважається імператорською квіткою.

Лотос - “той, що виріс із бруду, але лишається чистим”.

Орхідея - “квітка з найкращим у світі ароматом”.

Хризантема - “та, що має тисячі різновидів”. Більше можна прочитати тут (http://bit.ly/1GITUgf).

Як висновок варто додати, що у кожної країни є свої особливості у тлумаченні і свій словник. В Україні, де жінки носили квіти у вінку, вишивали їх на одязі, вибудувалась своя символіка. У Мексиці - де зовсім інші рослини і свої традиції. Для того, щоб “закодувати” свої настрої, почуття та ідеї й нічого не переплутати, потрібно лише підказати ці символи адресату, хоча би натякнути, якій зі схем ви надаєте перевагу, як дарувальник.

#Квіти