Отрута дифенбахії

Дифенбахія — дуже ефектна кімнатна улюблениця, яку мріє поселити у себе вдома чи не кожен прихильник декоративно-листяних. Та багатьох із них насторожує те, що майже всі представники роду dieffenbachia виділяють токсичний сік, склад і дія якого на організм ще до кінця не вивчені. Вчені вважають, що найнебезпечнішим складником отрути є оксалат кальція та ряд специфічних ферментів.

Потенційно небезпечними є усі частини дифенбахії, а найбільша концентрація отрути спостерігається у її суцвіттях та плодах. На щастя, в кімнатних умовах рослина цвіте вкрай рідко, проте запобіжних заходів це не відміняє — рекомендується працювати з нею виключно у рукавичках.

При попаданні на шкіру, отрута дифенбахії проявляє себе дерматитами різного ступеня важкості: від незначного опіку до відкритих ранок, які перетворюються на виразки. Якщо ж сік потрапив у травні шляхи, за 5-8 годин людина відчує ріжучий біль у животі, нестерпну спрагу та головний біль. Особливо небезпечний вплив соку на слизові оболонки ока та носоглотки: може спостерігатися тимчасова втрата зору, оніміння та набряк тканин (в наслідок набряку гортані не виключена навіть асфіксія).

Отож, що робити, якщо хтось із близьких відчув на собі дію токсичної рослини? Шкіру негайно потрібно промити 2% розчином соди або мильною водою, після чого накласти суху пов'язку. Очі ретельно промивають проточною водою, а горло ополіскують розчином соди (1 чайна ложка на склянку води). Якщо сік дифенбахії потрапив у шлунок, найкраще, що можна зробити до приїзду лікарів — напоїти потерпілого розчином марганцівки та дати проносний препарат. Але обов’язково необхідно звернутись до лікаря!

#Дифенбахія #Розчин